НАУЧАТЬ

научать наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать, внушать, догадать, надоумить, советовать, (вы)учить (кого), подучивать


Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»

НАУЧЕНИЕ →← НАУТЮЖИТЬ

Смотреть что такое НАУЧАТЬ в других словарях:

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, -аю, -аешь; несов., кого (что) (устар. и прост.). То же, чтоучить (во 2 знач.). Н. уму-разуму.

НАУЧАТЬ

научать несов. перех. разг.-сниж. 1) Передавать кому-л. какие-л. знания, навыки, уменье делать что-л. 2) Подстрекать, подговаривать.

НАУЧАТЬ

научать Наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить. Ср. . См. внушать, выучить, учить (кого)... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. научать наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить, советовать; (вы)учить (кого), подучивать Словарь русских синонимов. научать гл. несов. • подговаривать • подучивать • наущать уговорами склонять к какому-либо действию) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть

НАУЧАТЬ

научить 1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)]; 2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)]; 3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный - 1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений; 2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений; 3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться - 1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать; 2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум; 3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).... смотреть

НАУЧАТЬ

1) Орфографическая запись слова: научать2) Ударение в слове: науч`ать3) Деление слова на слоги (перенос слова): научать4) Фонетическая транскрипция сло... смотреть

НАУЧАТЬ

приставка - НА; корень - УЧ; окончание - АТЬ; Основа слова: НАУЧВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - НА; ∩ - УЧ; ⏰ -... смотреть

НАУЧАТЬ

научать глаг.несов. (1) прош.ед.жен. Уму бы разуму его ты научала, Любила бы его, мотать бы не давалаСС 4.

НАУЧАТЬ

Ударение в слове: науч`атьУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: науч`ать

НАУЧАТЬ

Научать, наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить. Ср. Внушать, Советовать и Учить. См. внушать, выучить, учить (кого)<br><br><br>... смотреть

НАУЧАТЬ

Начальная форма - Научать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

НАУЧАТЬ

научатьНаущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить.Ср. . См. внушать, выучить, учить (кого)... .

НАУЧАТЬ

научать, науч′ать, -аю, -аешь; несов., кого (что) (устар. и прост.). То же, что учить (во 2 знач.). Н. уму-разуму.

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, -аю, -аешь; несовершенный вид, кого (что) (устар. и прост.). То же, что учить (во 2 значение). Научать уму-разуму.

НАУЧАТЬ

несов. В уст. прост. (= учить) insegnare vt научать уму-разуму — insegnare a vivere Итальяно-русский словарь.2003.

НАУЧАТЬ

-а́ю, -а́ешь. устар. несов. к научить.

НАУЧАТЬ

Начальная форма - Научать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

НАУЧАТЬ

Научать, научить кого чему.Навчати, навчити кого чого.

НАУЧАТЬ

иск.гади. өйрәтү, үгетләү, үгет бирү; н. уму-разуму акыл өйрәтү (бирү)

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ научаю, научаешь (устар.). Несов. к научить.

НАУЧАТЬ

науч'ать, -'аю, -'ает

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, научный и пр. см. наука.

НАУЧАТЬ

научать науч`ать, -`аю, -`ает

НАУЧАТЬ

несовер. уст., прост. навучаць

НАУЧАТЬ

〔未〕见 научить.

НАУЧАТЬ

Несов. köhn. bax научить.

НАУЧАТЬ

Навучаць

T: 123