ГРУДИ

груди грудь, перси, сиськи, титьки, титечки, тити, буфера, дойки, маркоташки, прыщики, женские молочные железы, мужские груди, яички, мошонка, бюст


Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»

ГРУДИНКА →← ГРУДАСТОСТЬ

Смотреть что такое ГРУДИ в других словарях:

ГРУДИ

груди грудь, перси, сиськи, титьки, титечки, тити, буфера, дойки, маркоташки, прыщики, женские молочные железы; мужские груди, яички, мошонка; бюст Словарь русских синонимов. груди см. грудь 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. груди сущ., кол-во синонимов: 12 • басы (1) • буфера (9) • бюст (12) • грудь (33) • дойки (8) • литавры (2) • округлости (7) • сиськи (16) • сисяндры (10) • титьки (15) • титяндры (10) • цицьки (10) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: басы, буфера, бюст, грудь, дойки, литавры, сисяндры... смотреть

ГРУДИ

аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). би́ти себе́ (кулако́м) в гру́ди. Твердити щось, наполегливо запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Давид .. поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський); — Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський); Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували (Григорій Тютюнник). все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його (листоноші), і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут). дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди)). Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко). дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого. Хто-небудь помер, загинув. — Я б п’ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк); (Микита:) Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. (Семен (спокійно):) Не хвались! (М. Кропивницький). ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський). дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. — Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався ..— вона починала ходити .. по луці (Марко Вовчок); (Нартал:) Ти (Лацію) став мені показувати зараз .. красу Італії, багатство Рима,— у мене дух зайнявся (Леся Українка); Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона .. нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький); Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався у грудях (Панас Мирний). дух у гру́дях затну́вся. Вона (Христя) почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний). згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки. 1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський); Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). 2. тільки док. Умерти. — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я (мати) це ворочаюсь (пораюсь), біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко). згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й нежив я стану (Пісні та романси..). скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський). з ка́менем на душі́ (в гру́дях). У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак). ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка. Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. (Лучицька:) Як ви вмієте людину збентежити .. жарину кинути в серце (М. Старицький); — Чи не забагато (хлопців), дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки .. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах). проби́ти (грудьми́) доро́гу кому. Ціною великих зусиль домогтися чого-небудь або допомогти комусь у досягненні якоїсь мети. Любити своє дитя — це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу (О. Гончар). розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка. Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т. ін.). Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська); Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко); Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона .. насупилась, гримнула на парубка: “Безсовісний ти, Левку” (М. Стельмах); Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький). розрива́ти се́рце (ду́шу, гру́ди) перев. чиє (чию, чиї). Примушувати страждати, переживати, мучитися. В’ється вона (туга) коло серця, серце розриває (С. Руданський); — Скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Розпач, відчай розривали її груди, хвилинами з’являвся такий жах, що ціпеніло серце (О. Донченко). се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник). се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський). скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р. Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Цілі століття злигоднів викарбували на ньому (роді) свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко); Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін); Сів (Іван) писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник); Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через святу оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (Ірина Вільде). смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (за се́рце, під грудьми́) кого і без додатка. Мучити, непокоїти кого-небудь, виклика́ти відчуття душевного болю від чогось неприємного. Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник). спира́є / спе́рло дух (ві́ддих, гру́ди і т. ін.) кому і без додатка, безос. Кому-небудь важко дихати від надміру почуттів, сильних переживань і т. ін. Чіпка почув, що в його якось страшно затіпалось серце, .. спирало дух, важко було дихати (Панас Мирний); Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. Боявся (Шевченко), що знепритомніє (О. Гуреїв); Чернишеві спирало груди. Кожне Ференцове слово ранило його (О. Гончар). става́ти / ста́ти грудьми́. Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар); Розумів (Сеспель) — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький); А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра); Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде). ти́сне (за) се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т. ін.). 1. Спричиняє відчуття душевного болю. Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко); Журна думка тисла груди (П. Грабовський). 2. кого і без додатка. Хто-небудь відчуває біль, перебуває в стані душевного пригнічення. — Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький); Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк). тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї). Хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, неспокою. (Меланка:) Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха все чекаю… (І. Кочерга); І з того часу, як усі відвернулись од Павлика, з того часу великий тягар упав Євгенці на груди (О. Донченко). тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський). (як (мов, на́че і т. ін.)) ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).... смотреть

ГРУДИ

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. ... смотреть

ГРУДИ

мн.1) (грудна клітка) chest (sg.); (бюст) bosom (sg.), bust (sg.)слабкі груди — weak chestширокі груди — broad chestгруди сорочки — shirtfrontгруди зді... смотреть

ГРУДИ

ГРУДИ – ГРУДЬГруди, -ей, мн. Передня частина тулуба від шиї до живота; грудна порожнина. Хочеться відчинити вікно, дихнути повними грудьми (Б.Лепкий).Г... смотреть

ГРУДИ

-ей, мн. 1) Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосередже... смотреть

ГРУДИ

оборвалось в грудиотогревать змею на грудиотогреть змею на грудиоторвалось в грудипригревать змею на грудипригреть змею на грудисогревать змею на груди... смотреть

ГРУДИ

корень - ГРУД; окончание - И; Основа слова: ГРУДВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ГРУД; ⏰ - И; Слово Груди содержит с... смотреть

ГРУДИ

Символизируют материнство, защиту, любовь, молоко Великой Матери. Многогрудые богини означают пропитание, изобилие, плодородие. Голая грудь олицетворяет смирение, горе, покаяние и наказание. Бить себя в грудь - значит выражать горе или раскаяние.<br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> басы, буфера, бюст, грудь, дойки, литавры, сисяндры </div><br><br>... смотреть

ГРУДИ

-ей, мн. 1》 Передня частина тулуба від шиї до живота.|| Грудна порожнина, що вміщує серце і легені.|| перен. Грудна порожнина як місце, де зосередж... смотреть

ГРУДИ

імен.грудь сущ. жен. родавід слова: грудаімен. жін. родугруда

ГРУДИ

【复】1) 胸, 胸膛Пече під грудьми 心口疼2) (女人的) 乳房Годувати груддю 奶(孩子)

ГРУДИ

[hrudy]мн.1) biust анат.2) piersi

ГРУДИ

Як хрипить у грудях, не буть йому в людях.Про дуже хвору людину, про яку думають, що вона скоро помре.

ГРУДИ

Гру́ди, -дей, гру́дям, грудьми́ і груди́ма

ГРУДИ

гру́ди множинний іменник передня частина тулуба від шиї до живота; молочні залози жінки

ГРУДИ

син. жіночі: балкон, відра, вуха (спанієля), балони, цебра, ціцерони, шланги.

ГРУДИ

(жіночі) перса, бюст, ЖМ. вул. цицьки; груденята; (краї одягу) барки.

ГРУДИ

грудь пече під грудьми — сосёт [болит, щемит] под ложечкой

ГРУДИ

(передня частина тулуба) поет, лоно, перса, розм. пазуха.

ГРУДИ

Sein, poitrine

ГРУДИ

Barm, bröst

ГРУДИ

Barm, bryst

ГРУДИ

Barm, bryst

ГРУДИ

Скрыня

ГРУДИ

-дей lmn piersi

ГРУДИ

ж. мн.грудь

ГРУДИ

скрыня

ГРУДИ

скрыня

ГРУДИ

მკერდი

ГРУДИ ВИБОЮ

грудь забоя - stope surface, side, face - *Strebbrust, Stoßbrust - поверхня к.к. в лаві, або торцева поверхня гірської породи у підготовчій виробці, шурфі тощо.... смотреть

ГРУДИ (ГРУДЬ)

– радость, здоровье; женские видеть мужчинам – счастье, приобретение; твердые – убыток, бедность; широкие – прибыль; узкие – убыток; пораненную – любовные страсти // печальные вести; одна отрезана – измена; в волосах – прибыль (мужчинам) // вдовство (женщинам); безгрудая женщина – разлад в семье.... смотреть

ГРУДИ (ЖЕНСКИЕ)

пелькі мн.

ГРУДИ НА БЛЮДЕ

у кого 1. О наглой, напористой женщине, идущей напролом.О сексуальной женщине.

ГРУДИ НА БЛЮДЕ

[у кого]. Жарг. мол. 1. Шутл. О полногрудой женщине. 2. Неодобр. О манере поведения самоуверенной, напористой женщины. Белянин, Бутенко, 43.

ГРУДИ НА БЛЮДЕ

1) о полногрудой женщине; 2) о манере поведения самоуверенной, напористой женщины.

T: 169