ОСУЖДАТЬ

осуждать критиковать, обвинять, порицать, упрекать, судить, порочить, винить, всех собак вешать, клеймить презрением, давать срок, приговаривать, присуждать, бросать камень, пригвождать к позорному столбу, бичевать, клеймить позором, давать сколько лет, оценивать, хулить, охуждать, клеймить, распекать, обрекать, кликушествовать, проклинать, признавать виновным, давать сколько лет тюрьмы. Ant. хвалить, обрекать


Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»

ОСУЖДАЮЩИЙ →← ОСУДИТЬ

Смотреть что такое ОСУЖДАТЬ в других словарях:

ОСУЖДАТЬ

осуждать несов. перех. 1) Выражать неодобрение кому-л., чему-л.; считать что-л. дурным. 2) Признавая виновным, приговаривать к какому-л. наказанию; выносить обвинительный приговор. 3) Обрекать на что-л.<br><br><br>... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осуждать осудить (вн.)1. (порицать) condemn (d.), blame (d.), censure (d.) осудить чьи-л. действия — denounce / condemn smb.‘s actions 2. (приговарив... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осуждать См. критиковать, обвинять, порицать, упрекать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. осуждать критиковать, обвинять, порицать, упрекать; судить, порочить, винить, всех собак вешать, клеймить презрением, давать срок, приговаривать, присуждать, бросать камень, пригвождать к позорному столбу, бичевать, клеймить позором, давать сколько лет, оценивать, хулить, охуждать, клеймить, распекать, обрекать, кликушествовать, проклинать, признавать виновным, давать сколько лет тюрьмы. Ant. хвалить; обрекать Словарь русских синонимов. осуждать 1. признавать виновным 2. порицать, бичевать, клеймить (позором), судить, пригвождать к позорному столбу; охуждать (устар. разг.) / несправедливо: бросать камень в кого; всех собак вешать на кого (прост.) см. также критиковать 3. см. приговаривать. 4. см. обрекать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. осуждать гл. несов. 1. • обрекать 2. • судить • порицать негативно оценивать что-либо, кого-либо) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осужда́ть глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я осужда́ю, ты осужда́ешь, он/она/оно осужда́ет, мы осужда́ем, вы осужда́ете, они осужда́ют, о... смотреть

ОСУЖДАТЬ

гл. несов - осуждать, сов - осудить(обвинять) to adjudicate; accuse (of); blame (for); charge (with); denounce; (приговаривать на срок) to condemn (to)... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осуждать = , осудить 1. (вн.; приговаривать) юр. convict (smb.) ; ( вн. на вн. ) condemn ( smb. to), sentence ( smb. to); осуждать преступника convict a perpetrator; осуждать за совершённое преступление convict of a crime; осуждать на краткий срок лишения свободы sentence short; осуждать на длительный срок лишения свободы sentence long; осуждать кого-л. на два года sentence smb. to two years; осуждать на пожизненное заключение sentence to life; осуждать на смертную казнь sentence to death; 2. ( вн. за вн. ; порицать ) blame ( smb. for); 3. ( вн. на вн. ; обрекать на что-л. ) condemn ( smb. , smth. to), doom ( smb. , smth. to); осуждение с. 1. юр. conviction; осуждение по обвинению в преступлении conviction on a charge; осуждение за преступление, вменённое по обвинительному акту conviction on indictment; осуждение за преступление, вменённое по заявлению об обвинении conviction on information; добиваться осуждения seek* conviction; поддерживать осуждение support conviction; 2. (порицание) blame, censure; осуждённый м. юр. convicted person, convict; осуждённый, бежавший из заключения convict at large; осуждённый, освобождённый из мест лишения свободы returned convict; осуждённый за совершение насильственного преступления violent convict. <br><br><br>... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осудить 1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту); 2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый - 1) за[о]суджуваний; 2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.... смотреть

ОСУЖДАТЬ

▲ не одобрять ↑ в достаточной степени осуждение. осуждать - выражать серьезное неодобрение.осуждающий.клеймить (# позором). заклеймить.бичевать. гром... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осудить1) (порицать) 谴责 qiǎnzé, 指责 zhǐzé, 斥责 chìzéосуждать агрессоров - 谴责侵略者осуждать чей-либо дурной поступок - 斥责...坏行为2) (выносить приговор) 判罪 pànz... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осуждать глаг.несов. (5)наст.мн.3л.Не я один, все так же осуждают.ГоУ 2.5.законы вас осуждают, но какой закон святее любви?Студ. 2.3.пов.мн.Смотрите ж,... смотреть

ОСУЖДАТЬ

1) Орфографическая запись слова: осуждать2) Ударение в слове: осужд`ать3) Деление слова на слоги (перенос слова): осуждать4) Фонетическая транскрипция ... смотреть

ОСУЖДАТЬ

1) (порицать) désapprouver vt, réprouver vt, blâmer vt осуждать чей-либо поступок — désapprouver l'action de qn 2) (приговорить к чему-либо, обречь на... смотреть

ОСУЖДАТЬ

• переносн. elmarasztalni• megróni * * * несов. - осужда́ть, сов. - осуди́ть1) (за что) megróni, korholni, elítélni 2) перен (на что) ítélni, kárhoztat... смотреть

ОСУЖДАТЬ

несов., вин. п.1) (приговорить к чему-либо) condenar vt (a)осуждать заочно — condenar en rebeldía (en contumacia)2) (порицать) reprobar (непр.) vt, vit... смотреть

ОСУЖДАТЬ

1) (порицать) désapprouver vt, réprouver vt, blâmer vt осуждать чей-либо поступок — désapprouver l'action de qn2) (приговорить к чему-либо, обречь на ч... смотреть

ОСУЖДАТЬ

несов.; сов. - осуди́ть1) (приговаривать, обрекать) mahkum etmek он осуждён на год (тюрьмы́) — bir yıl hüküm giydi; bir yıl hapis cezasına mahkum edil... смотреть

ОСУЖДАТЬ

1) (порицать) verurteilen vt; mißbilligen vt (не одобрять); abfällig beurteilen vt (отрицательно отзываться) 2) (приговорить к чему-либо) verurteilen v... смотреть

ОСУЖДАТЬ

{f'el:er}1. fäller bli fälld för spioneri--быть осуждённым за шпионаж{för_d'öm:er}2. fördömer hon fördömde våldet--она осуждала насилие i fördömande or... смотреть

ОСУЖДАТЬ

приставка - О; корень - СУЖД; окончание - АТЬ; Основа слова: ОСУЖДВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - О; ∩ - СУЖД; ... смотреть

ОСУЖДАТЬ

Не осуди, не осудите (устар.).Пробач, пробачте (вибач, вибачте, вибачайте); не осуди, не осудіть; (іноді) не здивуй, не здивуйте. || Бачте, і тепер сль... смотреть

ОСУЖДАТЬ

нсв юр прн condenar vt; (вынести порицание) condenar vt, reprovar vt, censurar vt

ОСУЖДАТЬ

1) (в суде) maküm etmekего осудили на три года — onı üç yılğa maküm ettiler2) (не одобрять) takbih etmek, yaramay tanımaqпредседатель осуждает его дейс... смотреть

ОСУЖДАТЬ

осуждатьגִינָה [לְגַנוֹת, מְגַנֶה, יְגַנֶה]* * *לא לראות בעין יפהלאסור לפי חוקלבקרלגנותלגעורלהאשיםלהביע התנגדותלהלשיןלהרשיעלהשליך לגהינוםלנזוףלפסול לשי... смотреть

ОСУЖДАТЬ

Czasownik осуждать osądzać potępiać ganić skazywać

ОСУЖДАТЬ

• smerkti (ia, ė)• pasmerkti (ia, ė)• nuteisti (ia, ė)

ОСУЖДАТЬ

ОСУЖДАТЬ несовершенный вид перех. 1) Выражать неодобрение кому-либо, чему-либо; считать что-либо дурным. 2) Признавая виновным, приговаривать к какому-либо наказанию; выносить обвинительный приговор. 3) Обрекать на что-либо... смотреть

ОСУЖДАТЬ

• kaceřovat• kárat• odsoudit• odsuzovat• soudit• zamítnout• zatratit• zavrhnout

ОСУЖДАТЬ

Осужда́ть1) (приговаривать) -tia hatiani, -hukumu,2) (порицать) -jalidi, -laani, -onya, -sema, -shutumu, -guna перен.

ОСУЖДАТЬ

1) (в суде) макюм этмек его осудили на три года оны учь йылгъа макюм эттилер 2) (не одобрять) такбих этмек, ярамай танымакъ председатель осуждает его действия реис онынъ арекетлерини такбих эте (ярамай таный)... смотреть

ОСУЖДАТЬ

Ударение в слове: осужд`атьУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: осужд`ать

ОСУЖДАТЬ

(I), осужда/ю, -да/ешь, -да/ют

ОСУЖДАТЬ

1. hukka mõistma2. laitma3. süüdi mõistma4. taunima

ОСУЖДАТЬ

Начальная форма - Осуждать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

ОСУЖДАТЬ

гл.condemn, blame, censure; (не одобрять) disapprove

ОСУЖДАТЬ

1) (порицать) verurteilen vt; mißbilligen vt (не одобрять) 2) (приговорить к чему-л.) verurteilen vt (zu D), за что-л. wegen (G).

ОСУЖДАТЬ

فعل استمراري : محكوم كردن ؛ بد گفتن ، سرزنش كردن

ОСУЖДАТЬ

-а́ю, -а́ешь. несов. к осудить.

ОСУЖДАТЬ

несовер. асуджваць, засуджваць асуджаць, ганіць перен. асуджваць

ОСУЖДАТЬ

Начальная форма - Осуждать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

ОСУЖДАТЬ

что-л. в ком и у кого. Осуждать невоспитанность в сыне (у сына).

ОСУЖДАТЬ

denounce, censure, condemn, criticize, disapprove

ОСУЖДАТЬ

imperf; ks осудить

ОСУЖДАТЬ

осуждать см. критиковать, обвинять, порицать, упрекать

ОСУЖДАТЬ

осужд'ать, -'аю, -'ает

ОСУЖДАТЬ

Несовер. асуджваць, засуджваць, асуджаць, ганіць, асуджваць

ОСУЖДАТЬ

1. skazywać;2. osądzać, potępiać;

ОСУЖДАТЬ

• Людей не осуждай, а за собою примечай (Л)

ОСУЖДАТЬ

ОСУЖДАТЬ осуждаю, осуждаешь. Несов. к осудить.

ОСУЖДАТЬ

осуждатьСм. критиковать, обвинять, порицать, упрекать...

ОСУЖДАТЬ

{V} դատապարտել դատել մեղադրել պախարակել պարսավել

ОСУЖДАТЬ

несов. от осудить Итальяно-русский словарь.2003.

ОСУЖДАТЬ

осуждать осужд`ать, -`аю, -`ает

ОСУЖДАТЬ

condemn, criticize, damn, doom, sentence

ОСУЖДАТЬ

amonestar, censurar, denunciar

ОСУЖДАТЬ

tiesāt, nosodīt, pelt, nopelt

ОСУЖДАТЬ

осуждать маҳкум кардан

ОСУЖДАТЬ

несов. см. осудить.

ОСУЖДАТЬ

Несов. bax осудить.

ОСУЖДАТЬ

несов. см. осудить

ОСУЖДАТЬ

verurteilen

T: 104