СПИНА

спина горб, хребет, хребтина, опека, поддержка, защита, спинка, позвонок, спинища, спинушка, спиноза


Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»

СПИНАКЕР →← СПИН

Смотреть что такое СПИНА в других словарях:

СПИНА

(dorsum) — поверхность тела двусимметричных животных (Bilateralia), обыкновенно обращенная при движении вверх. У позвоночных она обозначается положение... смотреть

СПИНА

СПИНА, -ы, вин. спину, мн. спины, спин, спинам, ж. 1. Часть туловища отшеи до крестца. Широкая с. Лежать на стене. Заложить руки за спину(скрестить их сзади). Работать неразгибая спины (перен.: много и тяжело;разг.). Распрямить спину (также перен.: обрести уверенность в себе,ободриться). Повернуться спиной к кому-чв-му-н. (также перен.: отвернутьсяот кого-чего-н., перестать общаться с кем-н.). Делать что-н. за спиной укого-н. (также перен.: тайком от кого-н.). Нож в спину или удар в спину(также перен.: предательский поступок). Прятаться за чужую спину (такжеперен.: перекладывать свои обязанности или ответственность на кого-н.; разг.неодобр.). Спину показать (также перен.:уйти, убежать; разг. неодобр.).Стоять за чьей-н. спиной (также перен.: тайно, скрытно руководить кем-н.).2. Часть одежды или кроя, закрывающая тело от плеч до талии или ниже. Покройспины. * За спиной у кого - в чьем-н. прошлом. За спиной - богатая событиямижизнь. На собственной спине узнать что (разг.) - на собственном горькомопыте. Ехать на чужой спине (прост.) - выезжать на ком-н., использоватького-н. II уменъш. спинка, -и, ж. Застежка на спинке. II прил. спинной, -ая,-ое. С. хребет. С. мозг (отдел центральной нервной системы, расположенный впозвоночном канале).... смотреть

СПИНА

спина ж. 1) Задняя часть туловища человека или верхняя часть туловища животного от шеи до крестца. 2) То же, что: спинка (1*2).

СПИНА

спина ж.back спина к спине — back to back падать на спину — fall* on one‘s back плавать на спине — swim* on one‘s back за чьей-л. спиной (прям. и перен... смотреть

СПИНА

спина гнуть спину, горбить спину, за спиной, мурашки забегали по спине, не разогнуть спины, отходить спину, сгибать спину, склонять спину.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. спина горб, хребет, хребтина; опека, поддержка, защита, спинка, позвонок, спинища, спинушка, спиноза Словарь русских синонимов. спина спиноза (устар. разг. шутл.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. спина сущ. • горб • хребет Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. спина сущ., кол-во синонимов: 12 • горб (15) • защита (93) • опека (12) • поддержка (40) • позвонок (15) • спинища (1) • спинка (2) • спиноза (6) • спинушка (1) • хребет (63) • хребтина (12) • хрип (12) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина... смотреть

СПИНА

Спина (dorsum) — поверхность тела двусимметричных животных (Bilateralia), обыкновенно обращенная при движении вверх. У позвоночных она обозначается положением нервной трубки, а у двусимметричных беспозвоночных на спинной стороне лежит спинной сосуд или сердце, если оно только имеется. Противоположная спинной стороне брюшная у позвоночных характеризуется положением на ней сердца, а у беспозвоночных брюшной — нервной цепочки или нервных стволов, если они имеются. Кроме того, существует еще ряд признаков, по коим можно отличить спинную (дорсальную) сторону от брюшной (вентральной); на последней находятся обыкновенно конечности, а также отверстия ротовое, заднепроходное, половое и др., хотя часто эти отверстия могут находиться на самых концах тела. У зародыша позвоночных спинная поверхность обращена к анимальному полюсу яйца, тогда как у большинства двусимметричных беспозвоночных к анимальному полюсу обращена брюшная сторона. Таким образом, С. и брюхо определяются целой совокупностью признаков, причем далеко не все они бывают налицо. Есть животные, которые всегда плавают С. вниз, как, например, весьма обыкновенный в наших водах клоп Notonnecta. Точно также тот или другой признак, характеризующий спинную и брюшную сторону, может в отдельном случае исчезать. Характерно для асцидий, мшанок, некоторых червей и др. чрезвычайное укорочение спинной стороны при разрастании брюшной, благодаря чему ротовое и заднепроходное отверстия могут сближаться и оказываются лежащими на спинной стороне, обозначенной лишь положением на ней спинного ганглия. При сравнении двусимметричных форм с радиальными (см. Радиальная симметрия) спинная сторона соответствует аборальной, а брюшная — оральной (т. е. той, где лежит рот). <i> В. М. Ш. </i><br><br><br>... смотреть

СПИНА

(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний). моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. від чогось. (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж моро (аж) моро́зом сипну́ло (сипону́ло) (за спи́ною (по́за шкі́рою, по спи́ні)) в кого, безос. У кого-небудь з’явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. У Грицька морозом сипнуло від того Христиного крику (Панас Мирний); Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький). сипну́ло мо́ро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало). (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала без упи́ну (рідше без спи́ну). Весь час, не перестаючи; безперестанку. Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович); Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією .. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький); // Не роблячи зупинок під час руху. То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (мечів) (П. Тичина). виїжджа́ти на чужі́й спи́ні, несхв. Користуватися наслідками чиєїсь праці. (Федора:) Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний). встроми́ти (да́ти, всади́ти і т. ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв. Вчинити, зробити щось підступне щодо кого-небудь. Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину... Не вийде! (Ю. Яновський); Взяла (Катря) наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер). встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко). гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь. — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський). гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т. ін.). 1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко). згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум’яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не п грі́ти / погрі́ти (лома́кою (ки́єм і т. ін.)) спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів (Петро) спину (нагайкою) вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак (так) син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш). дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять) / пробі́гли (пішли́) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т. ін.) чиїсь, у кого і без додатка. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т. ін. Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало); Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч); — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб). ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко). дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т. ін.) у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук); — Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко); Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький). за ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без додатка. Треба негайно робити щось, поспішати з чимсь. Уже за комір ллється, треба, щоб робота була зроблена якісно (З газети); // Терміново потрібен хтось, потрібне щось. — Де ж ти її зловиш, коли вже ось за комір ллється! (Є. Гуцало). за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка. Згодиться в житті, не буде зайвим. — Що знати, те за плечима не носити,— казав старий (батько) (Панас Мирний); — Де ви це слово (бізнес) перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар); — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети). не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис). за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка. 1. Таємно від кого-небудь. Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті, Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п’є зі мною (І. Низовий). 2. зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде). за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький). 3. У минулому. За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар). 4. Позаду кого-небудь. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противн за ши́ю (за спи́ну, за ко́мір і т. ін.) не ллє кому і без додатка. Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко); — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай (грати) знову (С. Васильченко). ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що. 1. із сл. роки́, літа́, десятилі́ття і под. Прожити якусь частину життя. В цей час (1903 р.) Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру). 2. перев. зі сл. до́свід. Набути, здобути і т. ін. Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар); Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабикий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар). моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т. ін.) хо́дить (бі́гає і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Комусь холодно, хтось мерзне. Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе (ходить) (Панас Мирний); За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський); // Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т. ін. Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний). аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Як .. стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе (ходить) за спиною (С. Васильченко); — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети); Навколо якісь кущі, хащі мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт., ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник). на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати, пізна́ти і под. Сам, на власному досвіді. Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе про це звідали (Панас Мирний). нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка. Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра). ніж у спи́ну. Зрадницька підступна поведінка щодо кого-, чого-небудь. У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети). оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого—чого. 1. Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець). 2. перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось. Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик). обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зо обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик). підпира́ти (спи́ною (плечи́ма)) сті́ни (стовпи́, одві́рок і т. ін.). Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. — Слухай, хлопче,— звернувся він (Мусій) до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч). поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (спи́нами, плечи́ма і т. ін.) до кого—чого. Виявити байдужість, зневагу і т. ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети); — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський); пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому. 1. Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Мав (Савка) святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик); Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко); Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський). 2. Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. — От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар). почеса́ти спи́ну (ре́бра, пле́чі і т. ін.) кому, яку (які). Побити когось, завдати ударів комусь. Життя вам дарують, за вашу ж вину Почешуть лиш гречно подлячу спину (М. Старицький); Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину (І. Котляревський). спи́на не розгина́ється у кого і без додатка. Хто-небудь багато і без відпочинку працює. По наших селах українських багато і таких господарів, .. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають, спина не розгинається ніколи (Панас Мирний). списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию. Шмагати, залишаючи сліди ударів. (Гордій:) Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М. Кропивницький); — Чи бач, як пан Рябка почастовав (почастував)… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати (коні), мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини). списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах (Терентія) густішає злоба (М. Стельмах). стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого. Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. — Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах). уда́р у спи́ну кому, чому. Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-, чого-небудь. Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього (Хому) оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його (пана) хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою (образою чужа́ спина́. Той, на кого можна перекласти свою роботу, обов’язок, відповідальність і т. ін. — Бач,— докоряє батько,— як прийшло до діла, то він за чужі спини! (Д. Прилюк); — Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник). як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип як (мов, ні́би і т. ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́) по спи́ні у кого. Хто-небудь відчув страх, сильне збентеження і т. ін. Крик Соломії пронизав його .. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький); Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої... У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак). кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко).... смотреть

СПИНА

СПИ́НА, и, ж.1. Задня частина тулуба людини від шиї до крижів.Високий стан [Пріськи] осів, пряма спина зігнулася в дугу (Панас Мирний);Зінькові так пол... смотреть

СПИНА

спина́ сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? спины́, чему? спине́, (вижу) что? спи́ну, чем? спино́й, о чём? о спине́; мн. что? спи́ны,... смотреть

СПИНА

Спина к спине. Жарг. бизн. Сделка с идентичными условиями опциона и продажи. БС, 244.Спина обгрызенная (обгрызена) у кого. Жарг. лаг. Пренебр. О пассив... смотреть

СПИНА

H́ сущ см. _Приложение IIспины́спине́спи́нуспино́й́о спине́мн.спи́ныспинспи́намспи́ныспи́намио спи́нахза́ спину (заложить руки и т. д.);на́ спину (взва... смотреть

СПИНА

-ы́, вин. спи́ну, мн. спи́ны, ж. Задняя (у животных — верхняя) часть туловища от шеи до крестца.Согнуть спину. Стать спиной к свету. Плавать на спине.... смотреть

СПИНА

ж. (вин. п. ед. спину)espalda fспина к спине — espalda con espaldaупасть на спину — caer de espaldas, caer boca arribaплыть на спине — nadar de espalda... смотреть

СПИНА

ж.dos mспина к спине — dos à dos упасть на спину — tomber vi (ê.) à la renverseплыть на спине — nager vi sur le dosповернуться спиной к кому-либо — tou... смотреть

СПИНА

спина выгнутая назад (Юшкевич); дюжая (Сергеев-Ценский); жирная (Андреев); равнодушная (Андреев); сутулая (Сергеев-Ценский); широкая (Гоголь, Шишков) ... смотреть

СПИНА

жRücken m повернуться спиной к кому-либо — j-m (D) den Rücken zuwenden (непр.) ( zukehren ) прислониться спиной к чему-либо — sich mit dem Rücken an et... смотреть

СПИНА

-и, ж. 1) Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. || Верхня частина тулуба тварини. || у знач. присл. спиною. Повернувшись обличчям у бік, прот... смотреть

СПИНА

СПИНА ж. спин м. тамб.-мрш. задняя (у человека), или верхняя (у животн.) часть или сторона туловища, от шеи до забедер, от конца шейных позвонков, до тазу, до крестца и ягодиц; верхняя часть спины, у человека плеча, заплечье, лопатки, загорбок; нижняя: поясница, забедры, закукры. Продольная средина спины: хребет, становая кость, позвоночный столб (переводн.), к коему примыкают ребра. Руки виноваты (ручки сделают), а спина отвечает. Пилить пилою - гнуться спиною. Не корми калачем, да не бей в спину кирпичом. На брюхо лег, спиною укрылся. Не стой к людям спиной. Горбить спину, работать. За спиною, что за стеною, не видишь. Гнуть спину, работать, или кланяться. За спиною - заглаза! Честь добра - во всю спину равна. Душа согрешила, а спина виновата. Спина-то наша, а воля-то ваша. Тело государево, душа Божья, спина барская. Какова широка спина есть, столько ремня и ляжет. Не я ответчик, спина моя. Нет мошны, так есть спина. На спине не репу сеять. На чужой спине беремя легко. Была бы спина, найдется и вина. Пива да вина - лишь бы спина подняла. Спина болит", погоду сулит". Спинка, умалит. спина. Провесные рыбьи спинки, балык. | Зад, у какой либо вещи. Спинка платья, часть, покрывающая зад, спину. Спинка бабки, хребтик, жох. | Спинка стула, дивана, заспинок, прислон. Спинные позвонки, хребетные. Спинник, хребтовый ремень конской шлеи. <br><br><br>... смотреть

СПИНА

СПИНА, -ы, вин. спину, мн. спины, спин, спинам, ж. 1. Часть туловища от шеи до крестца. Широкая спина Лежать на стене. Заложить руки за спину (скрестить их сзади). Работать неразгибая спины (перен.: много и тяжело; разговорное). Распрямить спину (также перен.: обрести уверенность в себе, ободриться). Повернуться спиной к кому-чв-му-нибудь (также перен.: отвернуться от кого-чего-нибудь, перестать общаться с кем-нибудь). Делать что-нибудь за спиной у кого-нибудь (также перен.: тайком от кого-нибудь). Нож в спину или удар в спину (также перен.: предательский поступок). Прятаться за чужую спину (также перен.: перекладывать свои обязанности или ответственность на кого-нибудь; разговорное неодобр.). Спину показать (также перен.:уйти, убежать; разговорное неодобр.). Стоять за чьей-нибудь спиной (также перен.: тайно, скрытно руководить кем-нибудь). 2. Часть одежды или кроя, закрывающая тело от плеч до талии или ниже. Покрой спины. За спиной у кого — в чьём-нибудь прошлом. За спиной - богатая событиями жизнь. На собственной спине узнать что (разговорное) — на собственном горьком опыте. Ехать на чужой спине (прост.) — выезжать на ком-нибудь, использовать кого-нибудь || уменъш. спинка, -и, ж. Застёжка на спинке. || прилагательное спинной, -ая, -ое. С. хребет. С. мозг (отдел центральной нервной системы, расположенный в позвоночном канале).... смотреть

СПИНА

ж. dos m спина к спине — dos à dos упасть на спину — tomber vi (ê.) à la renverse плыть на спине — nager vi sur le dos повернуться спиной к кому-либо ... смотреть

СПИНА

спина, спин′а, -ы, вин. п. спину, мн. ч. спины, спин, ~м, ж.1. Часть туловища от шеи до крестца. Широкая с. Лежать на спине. Заложить руки за спину (ск... смотреть

СПИНА

ж. schiena, dorso m, spalle f pl; dosso m уст. (стоять) спиной к... — dare le spalle a...; con le spalle (contro) согнуть спину — piegare выпрямить спину — raddrizzare la schiena взваливать что-л. на спину — caricare стоять спиной к кому-чему-л. — dare le spalle a плавать на спине — nuotare sul dorso лежать на спине — giacere supino упасть на спину — cadere supino прислониться спиной — addossarsi a qc нож в спину — coltellata alla schiena всадить нож в спину — accoltellare alla schiena; colpire alle spalle перен. работать не разгибая спины — lavorare senza posa; sgobbare sodo за спиной — di dietro; dietro le spalle тж.перен. делать что-л. за спиной у кого-л. — fare qc •• гнуть спину перед кем-л. — curvare la schiena, piegare il dorso ломать спину — ammazzarsi / schiantarsi di fatica повернуть спину; повернуться спиной — volgere le spalle (a qd) показать спину — fuggire a gambe levate прятаться за чью-л. спину — scaricare il proprio lavoro sulle spalle (di qd) жить / сидеть за чьей-л. спиной — vivere / campare alle spalle (di qd) выезжать на чьей-л. спине — sbrogliarsela alle spalle di qd Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина... смотреть

СПИНА

(Spina) - древний город в Италии, в дельте р. По (вблизи совр. Феррары). По преданию, основан пеласгами. В ист. время был населен этрусками и греками. ... смотреть

СПИНА

arka,sırt* * *жsırt, arkaпла́вание на спине́ — sırtüstü yüzmeон стоя́л к нам спино́й — arkası bize dönüktüон лежа́л на спине́ — sırtüstü uzanmıştı••ост... смотреть

СПИНА

-и, ж. 1》 Задня частина тулуба людини від шиї до крижів.|| Верхня частина тулуба тварини.|| у знач. присл. спиною. Повернувшись обличчям у бік, ... смотреть

СПИНА

СПИНА спины, вин. спину, мн. спины. ж. Тыловая часть туловища от шеи до крестца у человека; верхняя сторона тела у животных с горизонтальным положением тела. Выпрямить спину. Облокотиться, прислониться спиной куда-н. Сидеть, стоять спиной к кому-н. (повернув к кому-н. спину). Взвалить ношу на спину. Стать спиной к спине (прижавшись друг к другу спиною). Спина горбом. Вдруг мне почудились легкие, осторожные шаги за моей спиной. Тургенев. Помнил, как их водили к отцу, с руками, связанными за спину. Пушкин. Выезжать на чьей спине (разг.) - достигать своих целей, используя кого-н. в своих интересах. гнуть спину - перен. см. гнуть. Ездить на чьей спине (разг.) - использовать кого-н. для каких-н. своих целей. За спиной у кого (делать что-н.; разг. ирон.) - так, чтоб тот не видел, не знал, тайком от кого-н. На собственной спине (испытать, узнать что-н.) - по собственному горькому опыту, в результате неприятностей, трудностей, невзгод, к-рые самому пришлось пережить. Нож в спину кому или чью (ритор.) - предательский, изменнический удар. Кронштадтский мятеж был ножом в спину революции.<br><br><br>... смотреть

СПИНА

Дурацкий сон, в котором вы разгуливаете по спине крокодила, говорит о том, что вы будете изо всех сил сопротивляться давлению обстоятельств, но в конечном счете потерпите полное фиаско в неравном единоборстве со своим фатумом.Сон, где вы на спине лошади переправляетесь через реку, предвещает исполнение ваших чаяний, счастливый поворот в делах. Если во сне вы, как доктор Айболит, летите на спине орла – значит, предстоит отправиться то ли в экзотический круиз, то ли в этнографическую экспедицию где-нибудь по южную сторону экватора.Нести за спиной ранец или рюкзак означает, что будете удостоены некой награды. Если во сне вам на спину ставят банки или горчичники – попадете в весьма пикантную ситуацию, оказавшись сугубо в мужском обществе.Загорелая дочерна спина – знак тяжелой работы и беспрекословного подчинения. Белая бледная спина – к утратам и разочарованию. Если кто-то неуважительно стоит к вам спиной – выразите сожаление по поводу несостоявшейся сделки.Сон, в котором вас бьют по спине батогами или велосипедными цепями – наяву проявите строптивость и непокорность.... смотреть

СПИНА

背 bèi, 脊背 jǐbèiстоять спиной к кому-чему-либо - 背朝...站着лежать на спине - 仰面躺着плавать на спине - 仰泳взвалить что-либо на спину - 把...背上ветер дует в спину... смотреть

СПИНА

спина́, спины́, спи́ну; взвали́тьгруз на́ спину; поста́вить компре́сс на спи́ну; заложи́ть ру́ки за́ спину; спря́татьсяза спи́ну ма́тери; мн. спи́ны, с... смотреть

СПИНА

спина ж Rücken m 1d повернуться спиной к кому-л. jem. (D) den Rücken zuwenden* ( zukehren] прислониться спиной к чему-л. sich mit dem Rücken an etw. (A) anlehnen ветер дует нам в спину wir haben den Wind im Rücken а гнуть спину 1) (пресмыкаться перед кем-л.) katzbuckeln (katzbuckelte, gekatzbuckelt) vi; kriechen* vi (s) 2) (трудиться) schuften vi, fronen vi нож ( удар] в спину Dolchstoß m 1a* (in den Rücken) нанести кому-л. удар в спину jem. (D) in den Rücken fallen* vi (s)<br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина </div><br><br>... смотреть

СПИНА

спина спина́диал. спин – то же, тамб., морш. (Даль), укр. спи́на – то же; спина уже у Аввакума (148, 154). Предполагают заимствование через стар. польс... смотреть

СПИНА

СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас ... смотреть

СПИНА

диал. спин – то же, тамб., морш. (Даль), укр. спина – то же; спина уже у Аввакума (148, 154). Предполагают заимствование через стар. польск. spina "хребет" из лат. spina "спинной хребет, позвоночник" (Мi. ЕW 318; Брюкнер, KZ 46, 223; Sown. 309). Однако допустимо также думать в данном случае о родстве с лтш. spina "прут", лат. spina "терн, шип, хребет", д.-в.-н. spinula "булавка", тохар. А spin- "крюк, колышек" (Виндекенс, LЕ. 126), др.-англ. spir "длинный побег", ср.-нж.-нем. spile "вертел" (М.–Э. 3, 997; Вальде–Гофм. 2, 574; Хольтхаузен, Aengl. Wb. 311).... смотреть

СПИНА

1) Орфографическая запись слова: спина2) Ударение в слове: спин`а3) Деление слова на слоги (перенос слова): спина4) Фонетическая транскрипция слова спи... смотреть

СПИНА

   • Spina,         стена, которая была построена в цирке посреди ристалища вдоль и была украшена маленькими алтарями, статуями и башенками. На обоих е... смотреть

СПИНА

        античный город на побережье Адриатического м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполагается, что С. основан греками. Его портом пользовались этруск... смотреть

СПИНА

(Быть, жить...) за спиной чьей.(Жити) за плечима в кого (за плечима чиїми); (жити) за спиною у кого (за чиєю спиною); добрі плечі за собою мати.За спин... смотреть

СПИНА

ж. арка, бел; выпрямить спину аркасын түзөтүү, белин кайкалатуу; взвалить мешок на спину капты аркага көтөрүп салуу; лежать на спине чалкасынан түшүп жатуу; ветер дует в спину шамал арка жактан болуп турат; за спиной 1) арт жагында, арт жакта; 2) перен. (тайком) билдирбестен, жашырынып, жашыруун түрдө; гнуть спину 1) бел оорутуп иштөө; 2) перен. (унижаться) көшөкөрлөнүү; испытать что-л. на собственной спине бир нерсени баштан өткөрүп көрүү; нож в спину кому-л. чыккынчылык менен иштелген жамандык.... смотреть

СПИНА

СПИНА. О размере, толщине, наклоне; о гибкости, характере мышечного покрова и т. п. Выгнутая, гибкая, гладкая, горбатая, длинная, дугой (разг.), дюжая (простореч.), жесткая, жирная, затекшая, здоровенная, изогнутая, костлявая, крепкая, круглая, кряжистая, лошадиная (разг.), могучая, мощная, мужицкая (устар.), мускулистая, плоская, прогнутая, прямая, рабочая, сгорбленная, согбенная (устар.), согнутая,сутулая, тощая, тщедушная, узкая, хрупкая, широкая. Беспомощная, неуклюжая, селедочная, унылая.<br><br><br>... смотреть

СПИНА

у мебели тожеhát* * *жhátспиной — háttalза спино́й — a háta mögöttСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинуш... смотреть

СПИНА

         антич. город на побережье Адриатич. м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполаг., что С. основан греками. Его портом пользов. этруски с 6 по 4 в. ... смотреть

СПИНА

1. бел, арқа;- выпрямить спину белді жазу, арқаны тура ұстау;- взвалить мешок на спину қапшықты арқалау;- лежать на спине шалқасынан жату;- ветер в спину жел арқадан (арттан); стоять спиной арқасын беріп тұру;- за спиной;1) біреудің панасында;2) перен. (тайком) жасырын, құпия;- гнуть спину белін бүгу, еңкею;2. перен. (унижаться) ағына жығылу, құлдық ету;-испытать что-либо на собственной спине бір нәрсені бастан өткізіп көру;- нож в спину аңдып жүріп қапыда өлтіру, зұлымдықпен істелген қастандық... смотреть

СПИНА

Спіна, плечы, взвалить ношу на спину — узваліць ношу на плечы распрямить спину — выпрастаць спіну (плечы) на собственной спине (испытать, узнать что-либо) — на ўласнай спіне (зазнаць што-небудзь) выезжать на чьей-либо спине — выязджаць на чыёй-небудзь спіне гнуть спину — гнуць спіну за спиной у кого-либо делать что-либо — за плячамі ў каго-небудзь рабіць што-небудзь повернуться спиной к кому-либо — павярнуцца плячамі да каго-небудзь показать спину — паказаць спіну нож в спину — нож у спіну... смотреть

СПИНА

жен. спіна, жен.плечы, род. плячэй плечвзвалить ношу на спину — узваліць ношу на плечыраспрямить спину — выпрастаць спіну (плечы)на собственной спине... смотреть

СПИНА

О размере, толщине, наклоне; о гибкости, характере мышечного покрова и т. п.Выгнутая, гибкая, гладкая, горбатая, длинная, дугой (разг.), дюжая (простореч.), жесткая, жирная, затекшая, здоровенная, изогнутая, костлявая, крепкая, круглая, кряжистая, лошадиная (разг.), могучая, мощная, мужицкая (устар.), мускулистая, плоская, прогнутая, прямая, рабочая, сгорбленная, согбенная (устар.), согнутая, сутулая, тощая, тщедушная, узкая, хрупкая, широкая. Беспомощная, неуклюжая, селедочная, унылая.... смотреть

СПИНА

Backспиною до спини — back to backзігнути спину — to stoopгнути спину перед кимсь — перен. to bow (to, before)ховатися за чужу спину — to skulk behind ... смотреть

СПИНА

спина = ж. back; согнуть спину bend* one`s back; на спине on one`s back; стоять, сидеть спиной к свету stand*, sit* with one`s back to the light; нанести кому-л. удар в спину stab smb. in the back; за спиной у кого-л. behind smb.`s back; испытать что-л. на собственной спине have* been through smth. one self; работать не разгибая спины work all the hours that are made; повернуться спиной к кому-л. , чему-л. turn one`s back on smb. , smth. <br><br><br>... смотреть

СПИНА

жcostas fpl, dorso m••- работать не разгибая спины- испытать на собственной спине- гнуть спину перед кем-л- действовать за чьей-л спинойСинонимы: горб... смотреть

СПИНА

спин||аж τά νώτα, ἡ ράχη {-ις}, ἡ πλάτη: стоять ~ой στέκομαι μέ (γυρισμένη) τήν πλάτη· повернуться ~ой к кому-л. прям., перен στρέφω τά νώτα σέ κάποιον, γυρίζω τίς πλάτες μου σέ κάποιον· делать что-л. за ~ой у кого-л. перен κάνω κάτι κρυφά ἀπό κάποιον плыть на ~е κολυμβώ ἀνάσκελα (или ὑπτίως)· лежать на ~е εἶμαι ξαπλωμένος ἀνάσκελα· упасть на спину πέφτω ἀνάσκελα· гнуть спину перед кем-л. перен σκύβω τή ράχη, κύπτω τόν αὐχένα.... смотреть

СПИНА

«Спина» (Spine) Центральный изогнутый штрих [линии, составляющие знак шрифта] у латинской буквы S и ей подобных.

СПИНА

спина сущ.жен.неод. (2)ед.род.не мог владеть руками, а спины вовсе не чувствовал.Пс5.ед.пр.синем кафтане, с висячими на спине рукавамиПут2.

СПИНА

Видеть во сне чью-то обнаженную спину – к утрате контроля над ситуацией, к нездоровью. Сон также предупреждает о том, что вам пока не стоит помогать кому-либо советами или деньгами. Видеть во сне свою собственную спину также не предвещает ничего хорошего. Видеть во сне, что кто-то уходит, повернувшись к вам спиной, говорит о том, что против вас, объединившись, пытаются действовать зависть и ревность.... смотреть

СПИНА

Видеть во сне обнаженную спину. - означает утрату власти. Сон предвещает, что в данной ситуации давать советы или деньги опасно. Этот сон часто предшествует болезни.Видеть, как кто-то повернулся к Вам спиной и уходит, определенно предвещает, что зависть и ревность, объединившись, пытаются действовать против Вас.Видеть во сне свою собственную спину - не сулит Вам ничего хорошего.... смотреть

СПИНА

корень - СПИН; окончание - А; Основа слова: СПИНВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - СПИН; ⏰ - А; Слово Спина содержит с... смотреть

СПИНА

back– переворот спина– переориентация спиналазер с обращением спина — &LT;phys.&GT; spin-flip laserСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, ... смотреть

СПИНА

Обнаженная спина снится к утрате власти. После такого сна старайтесь не помогать никому ни деньгами, ни советами. Думайте больше о своем здоровье, так как подобный сон часто предвещает болезнь. Если вы увидели, что кто-то повернулся к вам спиной и уходит, то завистники и ревнивцы стараются вам навредить. Видеть во сне собственную спину – дурной знак.... смотреть

СПИНА

«затевать за спиной» (скрытные действия, заговор), «осталось за спиной» (позади, в прошлом); «нож в спину» - предательство, коварство; «похлопать по спине» (поддержка, одобрение). «Повернуться спиной» - отказать в помощи, равнодушие. «Гнуть или ломать спину» - изнурять себя тяжёлым трудом. «Находиться или прятаться за чьей-то спиной» - защита.... смотреть

СПИНА

(1 ж), В. спи/ну; мн. спи/ны, Р. спинСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина

СПИНА

спина גַב ז' [גַבּוֹ; ר' גַבִּים]* * *אחורהאחוריאחורניגבמסעד הכסאצד אחוריקצהСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спино... смотреть

СПИНА

сущ. жен. родаспина¤ жить за чьей-то спиной -- жити за чиєюсь спиною ¤ не разгибая спины -- не розгинаючи спини ¤ прятаться за спину -- ховатися за спи... смотреть

СПИНА

см.:Не лей мне чай на спину;одна извилина, и та — след от фуражки;орден горбатого с закруткой на спине;Флаг в руки, барабан в жопу...;Щеки из-за спины ... смотреть

СПИНА

Происхождение неясно. Толкуется как др.-рус. заимств. из польск. яз., в котором spina «спинной хребет, позвоночник» восходит к лат. spina — тж.Синонимы... смотреть

СПИНА

антич. город на побережье Адриатич. м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполаг., что С. основан греками. Его портом пользов. этруски с 6 по 4 в. до н.э. В ходе раскопок 20 — 30-х гг. нашего века, продолж. в 50-х., обнаруж. множ. археологич. материала, и прежде всего греч. вазы высочайш. иск-ва (ныне хран. в Ферраре).... смотреть

СПИНА

спина́, спи́ны, спины́, спи́н, спине́, спи́нам, спи́ну, спи́ны, спино́й, спино́ю, спи́нами, спине́, спи́нах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина... смотреть

СПИНА

спин'а, -'ы, вин. сп'ину, мн. ч. сп'ины, спинСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина ... смотреть

СПИНА

{ryg:}1. rygg svag rygg--слабая спина, слабые мышцы спины räta på ryggen--выпрямлять спину han gömde sig bakom ryggen på andra--он спрятался за чьей-то... смотреть

СПИНА

f.backСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина

СПИНА

спина; йӧз спина саяд тӧлыд оз инмы — за чужой спиной ветрам не продуть◊ ачыс уна кока, а му вылӧдз спина вылас локтӧ — загадка много ног имеет, а до пашни на спине ползёт (отгадка пиня — борона); см. тж. мыш в 1 знач., гӧрб во 2 знач.... смотреть

СПИНА

Спина ■ Удар по спине может вызвать чахотку.Синонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина ... смотреть

СПИНА

[spyna]ж.1) grzbiet (хребет)2) plecy анат.

СПИНА

(dorsum, PNA, BNA, JNA)задняя часть туловища, расположенная между шеей и ягодицами; делится на позвоночную, крестцовую, лопаточную, подлопаточную и поя... смотреть

СПИНА

Rzeczownik спина f plecy pl.

СПИНА

Спина- dorsum; tergum (hominis; bovis); corpus caecum; scapulae;• нанести рану в спину - caecum dare vulnus;• поплатиться спиной - tergo puniri;• греть... смотреть

СПИНА

увидеть во сне спину какого-то человека это предвещает грядущие несчастья. Если приснившаяся спина покрыта ранами и шрамами, это знак того, что все враги Ваши будут побеждены и выставлены на всеобщее осмеяние.... смотреть

СПИНА

Спина́kigongo (vi-), mgongo (mi-);(платья и т. п.) gongo (ma-);спино́й наза́д — kisengesenge

СПИНА

krugg, ryggСинонимы: горб, защита, опека, поддержка, позвонок, спинища, спинка, спиноза, спинушка, хребет, хребтина

СПИНА

Спина́. Происхождение неясно. Толкуется как др.-рус. заимств. из польск. яз., в котором spina «спинной хребет, позвоночник» восходит к лат. spina — тж.... смотреть

СПИНА

спина (dorsum, PNA, BNA, JNA) — задняя часть туловища, расположенная между шеей и ягодицами; делится на позвоночную, крестцовую, лопаточную, подлопаточную и поясничную области. <br><br><br>... смотреть

СПИНА

(dorsum, PNA, BNA, JNA) задняя часть туловища, расположенная между шеей и ягодицами; делится на позвоночную, крестцовую, лопаточную, подлопаточную и поясничную области.... смотреть

СПИНА

1. selg2. selgmik3. seljatükk4. seljosa

СПИНА

Ударение в слове: спин`аУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: спин`а

СПИНА

спина || гнуть спину, горбить спину, за спиной, мурашки забегали по спине, не разогнуть спины, отходить спину, сгибать спину, склонять спину

СПИНА

• nugara (1)• kukštera (1)

СПИНА

спи́на[спина]-ние, д. і м. -н'і

СПИНА

(как часть тела) старость (как выглядит, такова будет и старость); обнаженная женская спина возможная потеря денег; шлепнуть по спине потеря.

СПИНА

спинагнуть спину, горбить спину, за спиной, мурашки забегали по спине, не разогнуть спины, отходить спину, сгибать спину, склонять спину..

СПИНА

【阴】 背, 背部За спиною 背着某人, 不让某人知道; 背地里

СПИНА

ж 1.арка 2.сырт (хайванда) △ ветер в спину аркан җил; гнуть спину бил бөгү; (что делать) за спиной яшереп (астыртын) (нишләү?)

СПИНА

імен. жін. родуспина

СПИНА

ф. хребет, горб, ФР. плечі, (на рівні пояса) поперек, (нижче) ЕВ. сідниця, ф. задниця; З. П. інший бік, тил, хвіст ; спинка.

СПИНА

– несчастье; сломана, больная – ссора в доме, враг одолеет; голая спина женщины – траты; шлепнуть по спине – потеря.

СПИНА

ж. back, dorsum [NA]— круглая спина - плоская спина - сутулая спина

СПИНА

Заимствование из польского, где spina – "позвоночник" восходит к латинскому spina, имеющему то же значение.

СПИНА

спина', спи'ны, спины', спи'н, спине', спи'нам, спи'ну, спи'ны, спино'й, спино'ю, спи'нами, спине', спи'нах

СПИНА

за спину не ллє — (успеется) безл. разг. сверху не каплет за спиною (у кого) — за спиной (у кого)

СПИНА

-и ż plecy; grzbiet повернутися спиною до кого--небудь odwrócić się do kogoś plecami

СПИНА

Гръб м

СПИНА

1) back 2) dorsum

СПИНА

сущ.жен.множ. спины (спин, спинам) ҫурӑм; лежать на спине месерле вырт

СПИНА

(-и) ж. ♦ Сидіти на спині, мол., жарт. Спати. БСРЖ, 559; ПСУМС, 65.

СПИНА

Спина - старость. Оголенная спина женщины - возможная потеря денег.

СПИНА

ж. Rücken m плавать на спине — auf dem Rücken schwimmen (h, s).

СПИНА

спина спин`а, -`ы, вин. сп`ину, мн. сп`ины, спин

СПИНА

• hřbet• znak• záda

СПИНА

fselkä

СПИНА

Спи́на, -ни, -ні; спи́ни, спин

СПИНА

(задня частина тулуба людини) хребет, розм. горб.

СПИНА

{N} թիկւնք կռնակ մեջք շալակ на спине

СПИНА

СПИНА — задняя сторона лат.

СПИНА

Rücken

СПИНА

спи́на іменник жіночого роду

СПИНА

1) (dorsum) dorso 2) schiena

СПИНА

{спи́на} -ние, д. і м. -ні.

СПИНА

f Rücken m плоская спина

СПИНА

respaldo, espalda, trasero

СПИНА

Назад

СПИНА

Arqa, sırt

СПИНА

спина ж η ράχη, η πλάτη

СПИНА

спина пушт, тахтапушт

СПИНА

спина

СПИНА

1) dos 2) échine

СПИНА

plecy, grzbiet;

СПИНА

аркъа, сырт

СПИНА

Часть тела

СПИНА

арқа, бел

СПИНА

сьпіна

СПИНА

Rücken

СПИНА

назад

СПИНА

назад

СПИНА

ზურგი

СПИНА

арқа

СПИНА

арқа

T: 214