ЗАРУЧНИК

заручник заручатель, заручитель


Смотреть больше слов в «Словаре синонимов»

ЗАРУШИТЕЛЬ →← ЗАРУЧКА

Синонимы слова "ЗАРУЧНИК":

Смотреть что такое ЗАРУЧНИК в других словарях:

ЗАРУЧНИК

заручник заручатель, заручитель Словарь русских синонимов. заручник сущ., кол-во синонимов: 2 • заручатель (2) • заручитель (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: заручатель, заручитель... смотреть

ЗАРУЧНИК

рос. заложник особа, примусово захоплена для того, щоб забезпечити виконання певних вимог, пред'явлених тим, хто зацікавлений у визволенні 3. У давньоукраїнських пам'ятках 3. називається "аманатом". У давнину іноді одна сторона добровільно давала 3. іншій як запевнення виконання договору (напр., Б.Хмельницький 1648 р. залишив свого сина Тимоша як 3. у кримського хана, з яким уклав союзний договір). Під час Другої світової війни фашистські окупанти затримували численних 3., багато з яких було розстріляно. Практика захоплення 3. суперечить сучасному міжнародному праву (Женевська конвенція 1949 р.).... смотреть

ЗАРУЧНИК

ЗАЛО́ЖНИК (особа, насильно затримана однією з воюючих сторін), ЗАРУ́ЧНИК. — Передайте лісовикам, бандитам своїм, щоб були завтра всі дома. А ні — залож... смотреть

ЗАРУЧНИК

особа, яка насильно позбавлена волі (захоплена та утримується в такому стані проти її волі будь-якою особою або групою осіб) під загрозою вбивства, спричинення тілесних ушкоджень, подальшого утримування або скоєння інших насильницьких дій з метою примушення третьої сторони до будь-яких дій. англ. hostage; нім. Geisel f=; угор. túsz; рос. заложник.... смотреть

ЗАРУЧНИК

-а, ч. Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належи... смотреть

ЗАРУЧНИК

зару́чник[заручниек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

ЗАРУЧНИК

ім hostage • брати ~ів to take hostages • звільняти ~ів to free (set free) hostages • утримувати (когось) як ~а to hold (smb) hostage • взяття (захоплення) ~ів detention (taking) of hostages... смотреть

ЗАРУЧНИК

-а, ч. Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належит... смотреть

ЗАРУЧНИК

імен. чол. роду, жив.заложник

ЗАРУЧНИК

заручник ім. hostage;брати \~ів take hostages; звільняти \~ів free hostages;

ЗАРУЧНИК

див. невільник

ЗАРУЧНИК

{зару́чниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.

ЗАРУЧНИК

Зару́чник, -ка; -ники, -ків

ЗАРУЧНИК

зару́чник іменник чоловічого роду, істота

ЗАРУЧНИК

м.жени́х, обручённый

ЗАРУЧНИК

заручник, -а

ЗАРУЧНИК

заложник

ЗАРУЧНИК

მძევალი

T: 219